Словарь української мови (1924)/виригати
| ◀ виригання | Словарь української мови В виригати |
вирикувати ▶ |
|
Вирига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́ригати, гаю, єш, одн. в. ви́ригнути, гну, неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
| ◀ виригання | Словарь української мови Борис Грінченко В виригати |
вирикувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
виригати
Борис Грінченко
1924
Вирига́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́ригати, гаю, єш, одн. в. ви́ригнути, гну, неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.