Словарь української мови (1924)/виратовувати
| ◀ виралити | Словарь української мови В виратовувати |
вираховувати ▶ |
|
Вирато́вувати, вую, єш, сов. в. ви́ратувати, тую, єш, гл. = Вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.