Словарь української мови (1924)/випрямити
| ◀ випряжний | Словарь української мови В випрямити |
випрямляти ▶ |
|
Ви́прямити, ся. См. Випрямля́ти, ся.
| ◀ випряжний | Словарь української мови Борис Грінченко В випрямити |
випрямляти ▶ |
|
Словарь української мови — В
випрямити
Борис Грінченко
1924
Ви́прямити, ся. См. Випрямля́ти, ся.