Словарь української мови (1924)/випручуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
випручуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Випру́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́пручатися, чаюся, єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс. Стор. МПр. 48.