Словарь української мови (1924)/випросити
| ◀ випродувати | Словарь української мови В випросити |
випростати ▶ |
|
Ви́просити, ся. См. Випро́шувати, ся.
| ◀ випродувати | Словарь української мови Борис Грінченко В випросити |
випростати ▶ |
|
Словарь української мови — В
випросити
Борис Грінченко
1924
Ви́просити, ся. См. Випро́шувати, ся.