Словарь української мови (1924)/виправдувати
| ◀ виправдитися | Словарь української мови В виправдувати |
виправдуватися ▶ |
|
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
| ◀ виправдитися | Словарь української мови Борис Грінченко В виправдувати |
виправдуватися ▶ |
|
Словарь української мови — В
виправдувати
Борис Грінченко
1924
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.