Словарь української мови (1924)/випозивати

by Борис Грінченко

◀ випогоджуватися

Словарь української мови Борис Грінченко В випозивати

випозичити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́позивати, ваю, єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Зміев. у. Тілки два карбованці й випозивав за бика. Канев. у.