Словарь української мови (1924)/виплачуватися

by Борис Грінченко

◀ виплачувати

Словарь української мови Борис Грінченко В виплачуватися

виплекати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Випла́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́платитися, чуся, тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться, погашать, погасить долгъ. Жид поналічував на людей стільки довгу, що стало вже не в моготу й виплатиться. ЗОЮР. I. 285.