Словарь української мови (1924)/випитуватися

by Борис Грінченко

◀ випитувати

Словарь української мови Борис Грінченко В випитуватися

випихати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Випи́туватися, туюся, єшся, сов. в. ви́питатися, таюся, єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дівки та й ся випитує. Гол. I. 252.