Словарь української мови (1924)/випиток
◀ випити | Словарь української мови В випиток |
випитування ▶ |
|
Ви́питок, тку, м. Въ выраж.: під ви́питком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).