Словарь української мови (1924)/випинати
| ◀ випиляти | Словарь української мови В випинати |
випинатися ▶ |
|
Випина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́пнути и ви́п'ясти, пну, неш, гл. 1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Стор. М. Пр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597.