Словарь української мови (1924)/випестити
◀ виперти | Словарь української мови В випестити |
випестувати ▶ |
|
Ви́пестити, щу, стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. I. 35.
◀ виперти | Словарь української мови Борис Грінченко В випестити |
випестувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
випестити
Борис Грінченко
1924
Ви́пестити, щу, стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. I. 35.