Словарь української мови (1924)/випасати
| ◀ випас | Словарь української мови В випасати |
випаскудити ▶ |
|
Випаса́ти, са́ю, єш, сов. в. ви́пасти, су, сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.