Словарь української мови (1924)/винянчитися
◀ винянчити | Словарь української мови В винянчитися |
виняти ▶ |
|
Ви́нянчитися, чуся, чишся, гл. Вынянчиться.
◀ винянчити | Словарь української мови Борис Грінченко В винянчитися |
виняти ▶ |
|
Словарь української мови — В
винянчитися
Борис Грінченко
1924
Ви́нянчитися, чуся, чишся, гл. Вынянчиться.