Словарь української мови (1924)/винниця
◀ винницький | Словарь української мови В винниця |
винниченко ▶ |
|
Ви́нниця, ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) Мн. Ви́нниці, ць. = Порічки. Шух. I. 109. Ум. Ви́нничка.