Словарь української мови (1924)/вина
◀ вим'яти | Словарь української мови В вина |
винагорода ▶ |
|
Вина́, ни́, ж. 1) Вина. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Ном. № 4062. 2) Обвиненіе. На того вина, кого вдома нема. Ном. № 2821. 3) Судебная пошлина.
Ви́на, вин, с. мн. См. Вино 3.