Словарь української мови (1924)/вимолити
| ◀ вимоленець | Словарь української мови В вимолити |
вимолитися ▶ |
|
Ви́молити, лю, лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. I. 198.
| ◀ вимоленець | Словарь української мови Борис Грінченко В вимолити |
вимолитися ▶ |
|
Словарь української мови — В
вимолити
Борис Грінченко
1924
Ви́молити, лю, лиш, гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. I. 198.