Словарь української мови (1924)/виминати

by Борис Грінченко

◀ вимилити

Словарь української мови Борис Грінченко В виминати

вимисливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Вимина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́м'яти, мну, неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ. Вас. 153.

II. Вимина́ти, на́ю, єш, гл. Перегонять, обгонять.