Словарь української мови (1924)/вимахувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вимахувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вима́хувати, хую, єш, сов. в. ви́махати, хаю, єш, гл. 1) Размахивать, размахнуться. Буком вимахує. Молодая Бондарівна ще жартів не знала, вимахала білу руку, да по пиці втяла. Нп. 2) Намахиваться, намахаться. Добре ж вони, добре вимахали крила. К. Досв. 107.