Словарь української мови (1924)/вилічувати

by Борис Грінченко

◀ вилічування

Словарь української мови Борис Грінченко В вилічувати

вилічуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вилі́чувати, чую, єш, сов. в. ви́лічити, чу, чиш, гл. 1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять. Черниг. у. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Чуб. II. 48. Шукаю лікарства і не можу вилічити. Рудч. Ск.