Словарь української мови (1924)/вилітання
◀ виліт | Словарь української мови В вилітання |
вилітати ▶ |
|
Виліта́ння, ня, с. 1) Вылетъ, вылетаніе. 2) Отлетъ. Ум. Виліта́ннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко. Мил. 93.