Словарь української мови (1924)/вилущувати
| ◀ вилущити | Словарь української мови В вилущувати |
вилущуватися ▶ |
|
Вилу́щувати, щую, єш, сов. в. ви́лущити, щу, щиш, гл. 1) Вышелушивать, вишелушить. 2) Истреблять, истребить. Вони вилущать усе твоє військо. Стор. I. 81.