Словарь української мови (1924)/вилупити
| ◀ вилупенець | Словарь української мови В вилупити |
вилуплювати ▶ |
|
Ви́лупити, ся. См. Вилуплювати, ся.
| ◀ вилупенець | Словарь української мови Борис Грінченко В вилупити |
вилуплювати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вилупити
Борис Грінченко
1924
Ви́лупити, ся. См. Вилуплювати, ся.