Словарь української мови (1924)/вилежувати

by Борис Грінченко

◀ вилежати

Словарь української мови Борис Грінченко В вилежувати

вилежуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виле́жувати, жую, єш, сов. в. ви́лежати, жу, жиш, гл. 1) Вылеживать, вылежать. У Пилипівку ніч як море — не виспиш і не вилежиш її. 2) Пролеживать, пролежать. От я зіму вилежала. Ном. № 13923.