Словарь української мови (1924)/вилабудати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вилабудати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́лабудати, даю, єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.