Словарь української мови (1924)/визір

by Борис Грінченко

◀ визімуватися

Словарь української мови Борис Грінченко В визір

визірнитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Ви́зір, ру, м. 1) Видъ; взглядъ. Вх. Уг. 230. Употреб. въ выраженіи: на ви́зір — на взглядъ, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186. 2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн.

II. Ви́зір, ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.