Словарь української мови (1924)/визівнути
| ◀ визичати | Словарь української мови В визівнути |
визімувати ▶ |
|
Ви́зівнути, ну, неш, гл. — ду́ха. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.
| ◀ визичати | Словарь української мови Борис Грінченко В визівнути |
визімувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
визівнути
Борис Грінченко
1924
Ви́зівнути, ну, неш, гл. — ду́ха. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.