Словарь української мови (1924)/визволяти

by Борис Грінченко

◀ визволка

Словарь української мови Борис Грінченко В визволяти

визволятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Визволя́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́зволити, лю, лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. ЗОЮР. I. 214. Зрозумієте правду, і правда визволить вас. Єв. І. VIII. 32.