Словарь української мови (1924)/вижуритися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вижуритися
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́журитися, рюся, ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.