Словарь української мови (1924)/вижлоктати

by Борис Грінченко

◀ вижлиця

Словарь української мови Борис Грінченко В вижлоктати

вижлуктати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́жлоктати и ви́жлуктати, таю, єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).