Словарь української мови (1924)/видудлити

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
видудлити
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́дудлити, лю, лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.