Словарь української мови (1924)/видрочитися
| ◀ видроокий | Словарь української мови В видрочитися |
видрукувати ▶ |
|
Ви́дрочитися, чуся, чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.