Словарь української мови (1924)/видний

by Борис Грінченко

◀ виднечко

Словарь української мови Борис Грінченко В видний

виднити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ви́дний, а, е. 1) Ясный, видный. Ніч була славна, тепла, видна. Пирят. у. По ви́дному. Когда свѣтло. 2) Видимый. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні. Шевч. 666. Ум. Видне́нький, видне́сенький.