Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигідка
Берлін: Українське слово, 1924

Вигі́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ ви́года. 2) = Вигіддя. Ка' він, що бідою погано їздити, а мені здається, що така вигідка, що куди на світі. Канев. у. 3) Телѣжка на двухъ колесахъ, одноколка. Приїздив вигідкою. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).