Словарь української мови (1924)/вигуляти
| ◀ вигулюватися | Словарь української мови В вигуляти |
виґвинтити ▶ |
|
Ви́гуляти, ля́ю, єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. III. 648.