Словарь української мови (1924)/вигукувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигукувати
Берлін: Українське слово, 1924

Вигу́кувати, кую, єш, сов. в. ви́гукнути, ну, неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи. Рудч. Чп. 48.