Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигукати
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́гукати, каю, єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.