Словарь української мови (1924)/вигрімляти

by Борис Грінченко

◀ вигріви

Словарь української мови Борис Грінченко В вигрімляти

вигріти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вигрімля́ти, ля́ю, єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).