Словарь української мови (1924)/вигрімляти

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вигрімляти
Берлін: Українське слово, 1924

Вигрімля́ти, ля́ю, єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).