Словарь української мови (1924)/вигрівати
| ◀ вигрібати | Словарь української мови В вигрівати |
вигріватися ▶ |
|
Вигріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́гріти, грію, єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Ном. № 4606. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Греб. 400. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти. Св. Л. 26.