Словарь української мови (1924)/вигавкати
| ◀ вив'ялитися | Словарь української мови В вигавкати |
вигадати ▶ |
|
Ви́гавкати, каю, єш, гл. Выгнать лаемъ. Собака не зробе урону, шоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.