Словарь української мови (1924)/вивірчуватися

by Борис Грінченко

◀ вивірчувати

Словарь української мови Борис Грінченко В вивірчуватися

вивіряти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́вертітися, чуся, тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего. Кв. (Желех.).