Словарь української мови (1924)/вивідка
◀ вивідець | Словарь української мови В вивідка |
вивідувати ▶ |
|
Ви́відка, ки, ж. Развѣдки, разспросъ, разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.
◀ вивідець | Словарь української мови Борис Грінченко В вивідка |
вивідувати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вивідка
Борис Грінченко
1924
Ви́відка, ки, ж. Развѣдки, разспросъ, разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.