Словарь української мови (1924)/вивозити

by Борис Грінченко

◀ вивождати

Словарь української мови Борис Грінченко В вивозити

вивозитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Ви́возити, вожу, зиш, гл. Перевозить все, вывезти все. Хоч вивози цілий ліс, то все буде один біс. Ном. № 3220.

II. Виво́зити, во́жу, зиш, сов. в. ви́везти, зу, зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Ном. № 7225. Вимету разком та вивезу возком. Ном. № 10791.