Словарь української мови (1924)/вивершувати

by Борис Грінченко

◀ вивершити

Словарь української мови Борис Грінченко В вивершувати

вивести ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Виве́ршувати, шую, єш, сов. в. вивершити, шу, шиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпа́ть, насы́пать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить.