Словарь української мови (1924)/вивалити
| ◀ вивалашати | Словарь української мови В вивалити |
вивалювати ▶ |
|
Ви́валити, ся. См. Вивалювати, ся.
| ◀ вивалашати | Словарь української мови Борис Грінченко В вивалити |
вивалювати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вивалити
Борис Грінченко
1924
Ви́валити, ся. См. Вивалювати, ся.