Словарь української мови (1924)/вив'ялити
◀ вив'язуватися | Словарь української мови В вив'ялити |
вив'ялитися ▶ |
|
Ви́в'ялити, лю, лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить. Желех.
◀ вив'язуватися | Словарь української мови Борис Грінченко В вив'ялити |
вив'ялитися ▶ |
|
Словарь української мови — В
вив'ялити
Борис Грінченко
1924
Ви́в'ялити, лю, лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить. Желех.