Словарь української мови (1924)/вибуяти
| ◀ вибухатися | Словарь української мови В вибуяти |
вивага ▶ |
|
Ви́буяти, буяю, єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.