Словарь української мови (1924)/вибуркувати
◀ вибуркнути | Словарь української мови В вибуркувати |
вибуртати ▶ |
|
Ви́буркувати, кую, єш, гл. Вымостить камнемъ.
◀ вибуркнути | Словарь української мови Борис Грінченко В вибуркувати |
вибуртати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вибуркувати
Борис Грінченко
1924
Ви́буркувати, кую, єш, гл. Вымостить камнемъ.