Словарь української мови (1924)/виблудитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
виблудитися
Берлін: Українське слово, 1924

Ви́блудитися, джуся, дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. I. 92.