Словарь української мови (1924)/виблискувати
| ◀ виблагати | Словарь української мови В виблискувати |
виблискуватися ▶ |
|
Вибли́скувати, кую, єш и вибли́скуватися, куюся, єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Мир. ХРВ. 50. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується. Рудч. Ск. I. 163.